Цілі та зміст навчання техніки читання

Слово вважається основною одиницею мови. Слово – це звуковий комплекс (набір звуків, організований наголосом), що володіє значенням і відноситься до якого-небудь класу слів (частини мови). Кожна частина мови має своїми категоріями і функціями.
Робота над словом носить комплексний характер. В учнів повинен скластися звуковий образ слова, для чого воно повинно бути вимовлене вчителем. Також повинен скластися і графічний образ слова, для чого учні повинні побачити слово і прочитати його. 

Практичний компонент мети навчання техніки читання іноземною мовою несе в собі розвиток умінь читати тексти з різним рівнем розуміння інформації:

- з повним розумінням змісту;

- з розумінням основного змісту;

- з витягом необхідної, значимої інформації.

Зміст навчання техніки читання включає:

1) психологічний компонент;

2) лінгвістичний компонент;

3) методологічний компонент.

Основними базовими вміннями в основі техніки читання, є:

- уміння визначити тему, основну думку;

- уміння прогнозувати зміст інформації за структурою і змістом;

- уміння інтерпретувати текст;

- уміння відокремлювати головне від другорядного;

- уміння ділити текст на смислові шматки.

С.Ю. Ніколаєва виділяє наступні групи умінь:

1) Розуміння необхідної інформації (визначати тему тексту, жанр тексту і важливість інформації).

2) Витяг повної інформації з тексту (точно виділяти інформацію, що підтверджує що-небудь, порівнювати).

3) Розуміння основного змісту (виділяти основну інформацію тексту, робити висновок з прочитаного, встановлювати зв’язок подій).

Як зазначає І.Л. Бім, читання структурується з окремих дій, з яких складається здатність до читання в цілому. Він наводить три групи дій, спрямованих на оволодіння технікою читання:

1) Навчання техніці читання слів вголос. Це дії, спрямовані на:

- впізнання і озвучування слів. Основною метою є співвіднесення звукового образу з графічним для подальшого розпізнавання значення. Сюди відносяться ідентифікація звукового образу і його значення, усвідомлення зв’язків слів, звукобуквенний аналіз, правильна паузація, правильне озвучування, правильне інтонування;

- розширення поля читання. Основною метою є розпізнавання і утримання в пам’яті відрізків мовлення;

- розвиток темпу читання. Основна мета – наблизити темп читання іноземною мовою до темпу читання рідною мовою.

2) Дії та операції, що забезпечують оволодіння технікою читання на основі зв’язного тексту.

3) Дії та операції, спрямовані на розпізнавання тексту, на витяг змістовної інформації, незалежно від форми читання .

Читання вголос має дві функції: можливість об’єктивної оцінки вміння учня правильно складати букви і буквосполучення в звуки і слова. Коли учень читає текст вголос, можна виявити, чи володіє він „технічною” стороною перетворення букв в звуки. Так як слова, прочитані пізніше, будуть вимовлятися й говориться, і тому вміння читати їх правильно, має велике значення. Відбувається відпрацювання та автоматизація мовлення, удосконалення вимовних навичок, привчання свого артикулярного апарату до нерідних звуків та інтонацій.